Цезар (Ц)– ви нам поясните сьогодні, як можна жити без влади.
Соціаліст-анархіст (СА) – постараюсь, як можу. Але перш за все провіримо, чи так, дійсно, погано живеться людині в сучасній системі управління, щоб відчувалась необхідна потреба змінити цю систему.
При першому погляді на сучасне суспільство перш за все на очі потрапляє дивовижна бідність мас, невпевненість в завтрашньому дню, більш чи менш погрожуюча усім, жорстока боротьба всіх проти всіх із-за куска хлібу.
Головний суддя (Г). Ну, в таком духе можно говорить до завтра, материала хватит. Но прежде всего вы не должны забывать, что не только бедность угнетает человечество; есть еще чума, холера, землетрясения… Было бы занятно, если бы вы провозгласили революцию против всех этих зол… Зло в самой природе вещей.
СА. – но я, именно, хотел показать, что бедность зависит от существующей формы социальной организации и что в обществе, устроенном более разумно и более справедливо, ее не будет.
Пока не знаешь причины болезни и не умеешь ее лечить, нужно терпеливо выжидать. Но когда лекарство найдено, все обязаны знать и применять его.
Г. – в цьому то і є ваша помилковість: бідність залежить від причин, що стоять вище людської волі і людських законів. Вона залежить від бідності самої природи, багатств якої не може вистачити на всіх людей. Подивіться на тварин, у яких немає ні капіталу, ні деспотичної влади: вони борються без перестану за існування і часто помирають з голоду.
Земля перенаселена – це факт. Варто біднякам бути стриманішими і не виробляти потомство більш того, скільки можна накормити. Читали ви Мальтуса?
СА – так, трохи. Хоча би і не багато втратив, якщо би не читав. Без усяких книг я знаю, що потрібно бути останнім ідіотом, пробачте за слова, — щоб відстоювати такі положення. Стверджуючи, що бідність залежить від бідності природи, ви не можете ж не знати, що є багато необробленої землі.
Г. – не обробляються ті землі, які не придатні для обробітку і які не можуть окупити витрати виробництва.
СА – ви так думаєте? А спробуйте подарити їх селянам і ви побачите, які сади розведуть вони на ваших неугодних землях. Невже ви серйозно це говорите? Адже багато із цих земель оброблялись в попередні часи, коли землеробство було ще в початковому стані, коли ще й не було сільськогосподарської технології. Хіба ви не знаєте, що наш час всі землі, до самих скелястих вершин, можна перетворити в родючі? Хіба ви не чули, що агрономи, самі помірковані, доказують, що така територія як Італія, будучи добре оброблена, може з надлишком прокормити населення в 100 мільйонів жителів? Єдина причина того, що землі лежать необробленими, і що ті, які обробляються, дають не стільки, скільки вони могли б давати при більш досконалих способах обробітку, — полягає в тому, що не в інтересах власників збільшувати виробництво. Їм немає справи до народного добробуту; вони виробляють тільки для торгівлі, і вони знають, що чим продуктів більше, тим нижча їх ціна, і тим менше вийде прибутку.
Коли ж кількість продукту недостатньо, вони продають його по тій ціні, яку вони захочуть встановити.
І у всіх галузях людської діяльності ми бачимо те ж саме. У всіх містах, наприклад, бідні люди повинні жити в перенаселених квартирах, в такій тісноті, де, одним словом, немає можливості жити по-людськи. Вам би сподобалось жити на площі, що не перевищує 1,5 кв. м.? А чому? Від нестачі комфорту? А все це від нестачі будинків! Але чому в такому випадку не будують здорові, зручні, хороші будинки, і такій кількості, щоб їх вистачило на всіх!
Каміння, цегли, вапна, заліза, деревини, всіх матеріалів, все це – в надлишку, є також багато кам’янерів, робочих, архітекторів, які тільки й думають про те, як би отримати роботу. Чому стільки зусиль залишається в бездіяльності, сил, які могли б слугувати на корись суспільству, а не маятнику алкоголізму, паління та наркоманії?
Причина проста: якщо б було багато будинків, попит на квартири впав би. Власники існуючих будинків, ті ж самі, які мають можливість набудувати будинків ще, не мають ніякого бажання отримувати менші вигоди із-за зручностей бідняків.
Цезарь (Ц) це вірно. Є доля істини в тому, що ви говорите, але ви не правильно пояснюєте печальне явище, що пригнічує нашу країну. Необроблені землі, застій в справах, загальна бідність! Причина всього — нестача завзятості в буржуазії. Капіталісти трусливі і неввічливі, не хочуть або не вміють розвинути промисловість; землевласники вміють вести свою справу тільки так, як вели їх діди, і бояться нововведень; торгівці не вміють розширити збут товарів, а влада зі своєю казною і зі своєю ідіотською таможнею політикою, замість того, щоб стимулювати приватне підприємство будь який раз утісняє і вбиває в самому зародиші. Погляньте на Англію, Америку…
СА – що наша буржуазія неввічлива й не підприємницька, з цим я цілком згоден; але ці її недовершеності пояснюють, і то тільки частково, чому вона поступається буржуазії інших країн в боротьбі за завоювання світового ринку, але не в ній причина збіднення народу.
Щоб доказати це, я покажу той факт, що бідність, без робітництво і всі останні соціальні біди існують також й в інших країнах, там, де буржуазія підприємницька, і розвинута; скажу більш того: з розвитком промисловості, ці негоди посилюються і якщо в самих передових країнах робочі не дійшли до крайньої бідності й економічного рабства, то цим вони зобов’язані виключно тому відпору, який вони проявляють у формі союзів, мітинги, повстань і погроз революцією. Капіталізм повсюди один й той же. Для його процвітання необхідно тримати робочих голодними. Це потрібно, по-перше, щоб підтримати високі ціни на товари, а по-друге, щоб завжди мати можливість найняти голодних робочих на яких угодно умовах.
Ви бачите, дійсно, що, коли в країні починає швидко розвиватись якесь виробництво, це не доказує, що матеріальне положення робочих покращилось і вони отримали можливість споживати більше; ні, причина цього – збільшення попиту на зовнішньому ринку. Місцеве споживання збільшується тільки тоді, коли робочі, користуючись щасливими обставинами примусили господарів збільшити заробітною платню і, таким чином, отримали можливість більше купувати. Але якщо, по тій чи іншій причині, зовнішній ринок, який, головним чином, мається на увазі при виробництві, зачиняється, то настає криза, робота зупиняється, заробітна плата знижується і знову настає безпросвітна ніщита. А між тим в самій країні більшість, зазвичай, страждає від не достатку тих самих предметів, виробництво яких скоротилось, і як видно нагальна потреба працювати для власного вжитку. Але яка користь капіталістам від цього?
Г. – так ви думаєте, все зло в капіталізмі?
СА – без сумніву, або краще сказати, в цьому факті, що декілька осіб захопили землю і всі прилади виробництва і переслідують тільки свої вигоди, не рахуючись з потрібностями і нуждами населення.
Всі доводи, що ви можете привести в захист прав буржуазії, повні помилковості та брехні.
Хвилину тому назад ви сказали, що причина бідності – це недостача продуктів. Тепер, бажаючи вирішити питання по без робітництву, ви говорите, що магазини переповненні, що предмети виробництва не мають збуту, що фабриканти не можуть давати роботу, коли знають, що потім доведеться викинути виготовленні предмети.
В цьому то і вся плутанина системи: землероби мруть з голоду в той час коли, мільйони десятин лежать необробленими (так було сто років назад, а сьогодні селяни повіддавали свої паї за мізерну орендну плату монополістам, які продають урожай на зовнішній ринок, бо там він дорожче коштує), тому що землевласники не хочуть обробляти, (а сьогодні продавати українцям хліб) бо це буде невигідно; майстри по виготовленні взуття сидять вдома без роботи і ходять без взуття в той час, коли взуття дуже багато і т. д.
Г. – значить капіталістам потрібно вмирати з голоду?
СА – що за дурниці! Просто, вони повинні працювати нарівні з іншими. Це вам здається трохи жорстоко; але коли людина сита, робота не така уже тяжка, робота тільки допомагає обміну речовин і підтримує.
Але вже пізно. Завтра мені потрібно на роботу. До наступного разу!
