Г. – дуже радий бачити вас, ПОЛІТИКАНЕ, хочу потолкувати з вами по душах. В той вечір, коли ви спорили з тим пустословом Анархістом, я не хотів втручатись в дискусію. Але, мій дорогий, що за манера відстоювати свої переконання! Можна було подумати, що ви і сам анархіст.
П. – опа на! Чому так?
Г. – тому що ви, головним чином, напирали на те, що сучасний соціальний лад побудований на силі. Говорячи так, ви як би погоджувались з тими, хто, опираючись на силу же, хоче змінити систему суспільства. Але, вищі принципи, які управляють цивілізованим суспільством: — право, мораль, релігія, — ви не рахуєтесь з ними?
П. – але, звичайно, у вас завжди на першому плані вищі принципи, — професія зобов’язує. Але, якщо завтра владою буде узаконений колективізм, ви з такою ж легкістю будете саджати до в’язниці прихильників приватної власності, з якою сьогодні засаджуєте анархістів, — і все це в честь вищих принципів, вічного незабутого права. Ми тільки називаємо речі різними іменами: ви говорите право; я говорю – сила. Але, в кінці кінців, вирішальне значення мають наші правозахисники і правий буде завжди той, хто май їх та солдатів чи іншу більш дієвіше силу на своїй стороні.
Г. – це прекрасно, як ви любите звертатись до софізмів. Ви представити собі не можете, яке неприємне враження складується, коли бачиш, що така людина, як ви, — один із кращих людей, — і говорить за одно з найстрашнішими ворогами порядку. Повірте, нам потрібно залишити цю дурну звичку спорити і не погоджуватись, особливо публічно: нам потрібно об’єднатись, щоб разом захищати існуючий лад, який починає розхитуватись завдяки рухам у суспільстві, що починають народжуватись, потрібно захищати свої інтереси, яким починає погрожувати небезпека.
П. – так, потрібно об’єднатись, але якщо ми не приймемо енергійних мір, щоб разом покінчити з їх анархізмом.
Г. – звичайно, потрібні сурові закони, рішучі міри. Але одного цього не достатньо. Опираючись тільки на грубу силу, неможливо в наш час довго стримувати в покорі пробуджуючись народ. Проти пропаганди потрібно боротись пропагандою ж: потрібно постаратись переконати цей скот, що на нашій стороні право
П. – важко собі уявити більш пагубне нерозуміння! Ця річ дуже небезпечна, мій друг уникайте пропаганди. Навіть в руках консерваторів і ваша пропаганда вияве послугу тільки анархістам, соціалістам і тому подібним людям. Підіть переконайте голодного, що цілком справедливо, що він голодний, в особливості, що він сам виробляє ті самі продукти, які йому не дістаються. Поки його думка не зупиняється на цьому, він дякує богу й господарю за те, що справи ще не зовсім погані, і цього вистачить. Але з тієї миті, як він почав думати про свій статус, все кінчилось: він робиться не примирним ворогом.
Так, потрібно уникати, пропаганди, виявляючи тиск на печать, не рахуючись навіть з тим, законно це чи не законно.
Г. – пожалуй ви праві.
П. – закривати будь-які союзи, переслідувати активістів, садити всіх до в’язниць…
Ц. (фабрикант по кличці Цезар) – тихіше, тихіше! Не варто так гарячкуватись… Пригадайте, влада різних країн не раз вчиняли по вашому рецепту і… саме цим пришвидшили свій напад.
Г. – тише! Ось йде Анархіст і його друг теж анархіст, якого я посадив в минулому році на шість місяців до в’язниці за проти владні заклики. Говорячи між нами, заклики, по своїй формі, не було протизаконно; але в ньому помічалось злочинні наміри. Ви розумієте?! Суспільство повинно захищатись…
А. – здраствуйте, господа. Рекомендую вам мого друга, анархіста, який залюбки прийме виклик ПОЛІТИКАНА подискутувати з ним на теми того вечора.
П. – який виклик?! Спорють так собі, в дружньому колі, щоб вбити час. І так, ви хочете пояснити нам, що таке анархізм, якого ми ніяк не можемо вияснити для себе.
СА (друг анархіста соціаліст-анархіст). – я не професор анархізму і не збираюсь читати курс, але зможу постояти за свої переконання. (Звертаючись з несмішливим видом до – Г і П). Що стосується вас, то вам предмет повинен бути знайомим навіть ближче, ніж мені; адже стількох анархістів ви засадили до в’язниці! А так як ви порядна людина, то, вірогідно, перш ніж засуджувати за яке-небудь вчення, ви змістовно з ним знайомитесь.
Ц. – особистості залишимо в спокої. І так, ми б хотіли поближче познайомитись з анархізмом. Зі своєї сторони я признаю, що потрібно в наше життя внести покращення. Але тільки не потрібно нездійсненних мрій, і, в особливості, не потрібно насилля. Само собою розуміється, влада повинна попіклуватись про робочих, надати роботу безробітнім, повинна підтримувати промисловість, підтримувати торгівлю, але…
СА. – як багато справ ви хочете ви звалити на бідну владу! Біда тільки, що не в його інтересах стояти за робочих, і це зрозуміло.
Ц. – як це зрозуміло? Дійсно, влада до цього часу не ввела майже ніяких соціальних реформ, але, в майбутньому, просвітленні і більш здатні міністри могли би багато зробити
СА. – ні, зло зовсім не в міністрах і депутатах, а взагалі в владі, в яких, би там не було управліннях, справжніх, минулих чи майбутніх. Будь яка влада складається із власності і складається із її представників; як вона може діяти в інтересах робочих
З другої сторони, навіть, якщо влада схотіла би вирішити соціальне питання, воно було би не в силах це зробити, тому що рішення цього питання залежить від загальних причин, які не можуть бути знищенні владою, так як самі лежать в її основі і надають їй ту форму в якій вона виражена.
Щоб вирішити соціальне питання, необхідно в корні змінити всю систему, в захисті якої і стоять назначені держави.
Ви говорите, — дати роботу безробітним? Але що може зробити влада, якщо роботи немає? Не винаходити ж нікому не потрібні роботи?! І при тому, хто ж буде їх оплачувати? Невже влада зможе примусити капіталістів виробляти те, що потрібно народу? Це було б рівноцінно позбавлення власників їх власності, тому що влада, щоб дати робочим необхідні продукти, повинно було б привласнити собі право на землю та капітал, приналежними володільцями.
Це і була би соціальна революція, останні рахунки з минулим, і ви розумієте, що поки самі обездолені робочі цього не зроблять, влада наколи, звичайно на це не піде. Ви говорите Это и была бы социальная революция, — підняти торгівлю, промисловість! Але влада може тільки піднімати одну галузь промисловості в збиток іншій, підтримувати торгівлю в одному місці в збиток торгівлі в іншому, і, в кінці кінців, ці несправедливі допомоги призведуть тільки до додаткових розходів, не даючи позитивного результату. Влада, яка допомагає рівно усім, — це абсурд, так як влада нічого не виробляє, а може тільки переміщати багатство створене іншими.
Ц. – але якщо влада не хоче і не може нічого зробити, де ж тоді вихід із таких обставин? Якщо вам вдасться зробити революцію, ви же виберете тоді другу владу? А так як, по вашим словам, всі влади варті одне іншу, то виходить після революції ми опинимось в тому ж положенні, як і до неї?
СА – саме тому ми й не хочемо влади. Анархізм і є вчення про влаштування суспільства без влади.
Ц. – але, це не можливо. Як же тоді жити? Що станеться тоді із законами і хто буде слухатись їх.
СА – я бачу, ви, рішуче, не маєте ніякого розуміння про те, чого ми добиваємось. Але, щоб не втрачати час, ви дозвольте, я поясню вам коротко, але послідовно нашу програму. І потім уже ви представите свої протести. Але зараз вже пізно. Відкладемо до іншого разу.
